Київ, 23.02.2012
Нижче подано надіслані мною звернення, запит на інформацію та заява про злочин. Бажаючі долучитись — можуть зробити це, підписавши у коментарях до цієї публікації, розміщений нижче, відкритий лист.
Киев, 11.08.2011
Недавно я писал о результатах частичной проверки сети супермаркетов принадлежащих ООО «Фоззі-Фуд». Первопричиной её был судебный иск, упомянутой выше компании, к Анатолию Шарию, журналисту издания «Обозреватель», а также к Дмитрию Лысенко, владельцу торговой марки «Politiko». Именно из-за этого, я рекомендовал читателям направить заявления в Генеральную прокуратуру, попросив провести проверку. Подобное письмо направил и я.
Как сообщалось в ответе на заявление, что пришёл от Управления в делах защиты прав потребителей, в одном из двух проверенных киевских супермаркетов были найдены нарушения. Тогда, я сделал предположение, что если бы проверка проводилась во всех магазинах сети, то несоответствия требованиям нашлись бы в 50% случаев. Как выяснилось, мой прогноз оказался не совсем точным и даже заниженным. Нарушений гораздо больше…
Киев, 07.08.2011
Ранее я уже писал о судебном иске, который подало Общество с ограниченной ответственностью «Фоззі-Фуд», владелец сети супермаркетов «Сільпо», где ответчиком выступает Анатолий Шарий, написавший ряд публикаций, критикующих выше упомянутую сеть магазинов, и раскрывающих нарушения при продаже продуктов детского питания. Также, одним из ответчиков в этом деле является Дмитрий Лысенко, владелец торговой марки «Politiko», которого юристы компании «Фоззі-Фуд», каким-то понятным только им образом, связали с социальной сетью «Політико.ua», где статьи Шария и были опубликованы.
Киев, 17.06.2011
Недавно, против социальной сети «Політико.ua», был подан иск. Если более точно, он был подан против Дмитрия Лысенко, владельца торговой марки «Politiko». Какая связь между торговой маркой и сайтом — не понятно. А если и понятно, то только светлым умам (надеюсь, все уловили иронию?) юристов истца.
Произошло это после размещения, на вышеупомянутом сайте, публикаций журналиста Анатолия Шария, на тему некачественных и просроченных товаров, в сети супермаркетов «Сільпо». Сам Анатолий Шарий также является одним из ответчиков по данному судебному спору. Истцом выступает владелец этой сети магазинов — Общество с ограниченной ответственностью «Фоззі-Фуд».
Прочитать публикации можно по ссылкам ниже:
Читать полностью…
Київ, 07.05.2011
Почалось все з того, що я зі знайомими їхав поїздом на західну Україну. В нашій «купешці» (в лапках тому, що їхали ми плацкартом) сидів «піддатий» чоловік на ім’я Іван, якого ми охрестили «дядя Ваня». Був абсолютно спокійним, нікого не зачіпав, громадський порядок не порушував. Трохи пізніше ми помітили, як до нього підійшов провідник і щось запитав (мабуть квиток?), і після цього вони посварились. Причину сварки я не знаю, але провідник пообіцяв висадити його на найближчій станції. Так і сталося. На першій же зупинці потягу в наш вагон зайшов наряд міліції і почав робити спроби висадити Івана. Ми зі знайомими обурились цим, виступивши на підтримку пасажира. Проте, міліція не звертаючи на нас увагу, продовжувала робити свою справу. Провідник почав складати акт висадки, але, не завершивши цього, віддав його міліціонеру. Коли я звернувся до правоохоронця з пропозицією виступити в якості свідка і записати до акту свої показання, мені було відмовлено. Після того, як міліція висадила пасажира, а поїзд поїхав далі, ми, розуміючи, що з Іваном буде далі, вирішили написати скаргу начальнику поїзду на дії провідника. Думаю, ви зрозумієте наші мотиви, адже, якщо навіть якісь гроші чи цінні речі в Івана і були, то він з ними попрощається, після спілкування зі стражами порядку. І як йому добиратись додому — невідомо. Я написав скаргу, і окрім мене її підписало ще 16 пасажирів, всього — 17 осіб.
Нижче публікую саму скаргу. Вибачайте за поганий почерк.