МІЛІЦІЯ ДЛЯ «ЧАЙНИКІВ»

Українізація блоґу… тобто… денника!

Jan 182013
 
Ґ ґ

Київ, 18.01.2013

Дата 16 січня 2013 року стала переломною для двомовності моєї домашньої сторінки. Саме ця двомовність вже давно не давала мені спокою, оскільки більшість записів були українькою, а обладунки лишались російськими. Це було зроблено для відвідувачів з-за кордону (так як в мене наявні російськомовні записи), проте для них тепер я вбудував Google Translate, так що наразі потреба в цому відпадає.

Після короткого листування з Юрком Зеленим, мовознавцем, збирачем гудьби і слів вигадником, я остаточно вирішив перекласти сторінку українською мовою. Більш того, я скористався Юрковими новотворами, які, на мою думку, є інтуітивно зрозумілими, але якщо у вас виникають складнощі — нижче коротенький словник.

Іменка — іменна сторінка; домашня сторінка; персональний (особистий) сайт.
Денник — щоденник; блоґ.
Денникар — той, хто веде денник; блоґер.
Життєпис — біографія.
Порадництво — надання порад; консультація.
Ланка — посилання; лінк (англ. link).

Після того, як роботи над переобладнанням іменки були завершені, вона просто засяяла новими кольорами. Але навіть не знаю, хто більше цьому зрадів — я чи Юрко, бо судячи з записів у соціальних мережах, емоції його також переповнювали:

Плазуща Українізація — ГАРНИЙ ПРИКЛАД!

Ще вчора іменна сторінка заступника голови партії «Демократичний Альянс» — Андрія Богдановича — мала російськомовні обладунки.

Та позаяк пан Андрій виявився хлопакою тямущим, притомним й освіченим, то після нетривалого ввічливого листування та кількох неспростовних доказів, чому в Україні варто свої іменки, сторінки, ділянки, тощо вести саме мовою Українською — нині його денник просто засяяв у всій свої красі нашою Мовою!

В обладунках сторінки (не у самих дописах!) використано низку гарних, питомо українських слів, а також кілька запропонованих мною пану Андрію новотворів. Наприклад:
не «біографія» — а ЖИТТЄПИС;
не «блоґ» (може, вже вистачить блохи ганяти? 😉 — а ДЕННИК;
не «блохєр» 😉 — а ДЕННИКАР (хоча була ще пропонова «дневникар» — словникове, між іншим, слово)
не «сайт» — а ІМЕНКА (ІМЕННА СТОРІНКА);
не «консалтинґ» — а ПОРАДНИЦТВО;
не «посилання» — а ЛАНКИ;
і навіть не «контакты» — а просто ЗВ’ЯЗОК!

Крім того, у добродія Богдановича на іменці був розділ під чудернацькою назвою «дисклеймер». Як з’ясувалося, це була просто буквальна калька з англійського слова disclaimer. Тепер замість цього чужослова красується наше просте, зрозуміле та гарне — ВІДМОВА 😉
————————————————

Примітка для особливо стурбованих:
це — не зазивний матеріял про партію «Демократичний Альянс» і заступника її голови. Це — стаття, як Людина зробила зусилля над своїм еґо, переступила через свої лінощі й зробила маленький крочок для того, аби УкрМови у всемережжі стало таки більше!

Так що закликаю всіх робити так само, збільшувати відсоток української мови в нашому спілкуванні та, за потреби, радитись з Юрком Зеленим… 😉

За україномовну мережу!

  • Yuriy Bihanskyy

    Дещо незвично, але назагал досить свіжо.

    • Jurko Zelenyj

      Пане Юрію! Гадаю, не відкрию якоїсь священної таємниці, коли скажу, що все нове, ну буквально все, не залежно від того, чи це у словотворенні, чи у фізиці — у всі часи завжди виглядало незвично! Мовчу вже про те, що і не сприймалося загалом частенько на початках! Згадати хоча б, що ще не так давно людей на вогнищах спалювали за твердження, що Земля кругла та обертається довкола сонця…. 😉

      • Андрій

         Пане Юрко!
        Гадаю, не відкрию якоїсь священної таємниці, коли скажу, що не все нове, ну
        буквально не все, не залежно від того, чи це у словотворенні, чи у фізиці (доречі, чому “фізика”, а не “вчерода” – вчення про природу?) — було корисним чи життєво необхідним.
        Закликаю до виваженості та продуманості!

  • Ігор Алексєєв

    Я часто посилання називаю линвою й у будь-яких офіційних документах пишу замість “автобіоґрафія” “саможиттєпис” :)

    Але я прихильник вибору слів, котрі коротші та милозвучніші, незалежно від походження.
    Лексика – взагалі значить дуже мало, вона повністю підкоряється ґраматиці.

  • Andriyco

    Мені сподобалось, але навіщо замість українського слова “посилання” використовувати інше за змістом слово “ланка”?!
    Лише тому що воо коротше і подібне до слова “link”? Перекладати краще за змістом, а не за подібністю звучання, як на мою думку. 

    • Тому що посилання це більше як посилання на якесь джерело у книжці тощо.

  • Андрій

    І ще одне: “порадництво” – це переклад слова “консультування” (як вид діяльності) , а не “консультація”.
    “Консультація” – це надання порад, або рада зі спеціалістом. Тобто, на мою думку філолога, “консультація” краще перекласти як “рада” або, просто, “порада”. “Я прийшов на консультацію до лікаря” – “я прийшов на раду/пораду до лікаря” (не плутати із “я прийшов за порадою”, – трошки інший зміст).
    Або чому б не згадати чудове українське слово “нарада” з цього приводу? За змістом, саме консультування, обговорення проблем повинно відбуватись на нараді, хоча, “нарада” і обтяжена совєтським минулим.

  • Андрій

    Цікаво, а чому не замінили слово “корупція” на “здирництво”?
    “Консультування” чи “консультація” – не українське, а “корупція” вже українське?

  • Андрій

    “Іменка” – “іменна сторінка”. Цікаве скорочення.
    Хочу, лише, нагадати, що “web site” перекладається не як “іменна сторінка”, а як “місце в мережі” / “мережеве місце”. Чому б не зробити більш відповідне скорочення “меміс” (мережеве місце), або “меце” (мережеве місце), хоча “меміс”, по-правді, мені милозвучніше.
    А якщо піти далі за змістом, то “місце в мережі” / “web site” можна розуміти, як частинка всесвітньої мережі, зв’язуюча ланка всесвітньго ланцюга, і тоді з’являється “мека” (мережева ланка).
    Якщо ж “мережевий осередок”, то “медок”, або М.О.
    Замість “заходьте на мій сайт” з’явиться “заходьте на мій М.О.”
    Чи варто? Вже так звично чути перший варіант (між іншим, “варіант” – теж не українське слово! замінемо?).
    Звичайно, треба плекати рідну мову і не називати горнятко “філіжанкою” чи “чашкою”, але не варто забувати і про взаємозбагачення мов, бо тоді замість фотографії з’являється “світлина” (а чому не “світопис”, між іншим?), географія перетвориться на “землеопис”, а біологія стане “живословом” чи “життєвченням”.

    • Іменна сторінка це не будь-який сайт. Це саме персональний сайт людини. Наприклад, інтернет-магазин іменкою не є.

      • Андрій

         Зрозумів, що Ви мали на увазі. Я взагалі про web site говорив.