Київ, 12.01.2011
11 січня 2011 року відбулося третє засідання ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, в яку я маю честь входити.
Марієн Ігор Степанович, Голова ініціативної групи, знову не зміг не виділитись, і це мене вже навіть не дивує. Чому не дивує? — почитайте перший випуск моїх коментарів «Ініціативну громаду — у громадську раду», і все зрозумієте. Почав він засідання з пропозиції прийняти порядок проведення голосування на установчих зборах, проект якого сам і підготував. В цьому порядку пропонувалось викреслювати з бюлетенів тих заявників, які не з’явились на установчі збори. Звісно, це має якусь певну логіку. Але! По-перше, коли я сам, на попередньому засіданні, звертав на це увагу, що логічно було б викреслювати, то Марієн зауважив, що це не випливає з Постанови КМУ №996 від 03.11.2010, і що не має на це правових підстав, що три його знайомі юристи-адвокати (їх я вже згадував в попередніх випусках) трактують це так, сам він юрист і тому ці трактування авторитетні. В принципі, це дійсно не випливає з Постанови КМУ, і я погодився. Але ж тепер, Ігор Степанович змінив свою точку зору. Мабуть її змінили і його авторитетні адвокати. В мене одразу постає питання в їх компетентності, якщо вони так просто змінюють свій експертний, професійний висновок на протилежний. По-друге, оскільки новий порядок передбачав викреслювання з бюлетенів, то у мене постало питання, яким чином це буде відбуватись, так як порядок проведення установчих зборів, прийнятий на попередньому засіданні, передбачав те, що бюлетені видаються учасникам при реєстрації, а отже, до кінця реєстрації ще не відомо, хто не з’явився. Найцікавіше у всьому цьому те, що всі ті члени ініціативної групи, які на попередньому засідання підтримували Марієна, переконуючи мене в протилежному, так само зараз змінили свою точку зору, як і сам Ігор Степанович, і знову підтримували свого лідера. Благо, мені вдалося переконати ініціативну групу, і було прийняте компромісне рішення про те, що можливість голосувати за відсутніх треба залишити, але в бюлетені робити позначку, що заявник не з’явився. І ще цікавіше те, що сам Марієн, після прийняття такого рішення, почав його усіляко підтримувати і запевнювати, що це дуже правильно. Взагалі не розумію, як можна так швидко змінювати позицію, принципи і переконання, підстроюючись під обставини.
Далі, порядок, запропонований Ігорем Степановичем, передбачав, що рахункова комісія, для підрахунку голосів, видаляється в окрему кімнату. На що я запропонував здійснювати підрахунок в тій самій залі, де проводилось засідання, для більшої прозорості і відкритості. На це представники Міністерства Конаненко Ольга Борисівна і Костевська Ірина Павлівна, яка ще є секретарем нашої ініціативної групи, заперечили, що Міністерство — це державна установа і неможливо, щоб велика кількість людей так довго перебувала в приміщенні органу влади, оскільки не відомо, на скільки затягнеться підрахунок. Тобто по суті, все підводилось до того, щоб учасників зборів випровадити з приміщення Міністерства, залишивши тільки рахункову комісію. В мене одразу постало питання, а яким же чином тоді буде відбуватись переголосування за кандидатів, що наберуть рівну меншу кількість голосів, яким не вистачить загальної квоти в Громадській раді, для яких треба буде робити додатковий тур виборів, що також передбачався положенням, яке пропонувалось прийняти. Тут почався просто балаган, а одна з реплік, яка пролунала від члена ініціативної групи Кузьменко Людмили Григорівни, начальника фінансово-економічного відділу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, мене просто вразила – вона сказала, що тут все ясно і просто — тих, хто повинен пройти по квоті, визначить рахункова комісія. Балаган продовжувався, Представники Міністерства наполягали на тому, щоб швидше завершити дане засідання, оскільки час, на який нам було виділено приміщення спливав, й розглядати такі незначні питання не має можливості, і за даний Порядок проголосувала більшість.
Далі, представник Міністерства, Конаненко Ольга Борисівна, запропонувала перенести час проведення установчих зборів з 15-00 на 11-00. На мої заперечення, що вже більше двох тижнів на сайті Міністерства знаходиться повідомлення про п’ятнадцяту годину, що учасники зборів з інших міст могли вже взяти квитки і розраховувати на певний час, мені було дано відповідь, що це орган державної влади, в них того числа скорочений робочий день і вони не можуть працювати більше ніж передбачено. До речі, хочу звернути увагу на те, що попередній час, а саме п’ятнадцяту годину, було запропоновано також представником Міністерства, секретарем нашої групи — Костевською Іриною Павлівною, що на попередньому засіданні і було підтримано.
На всі мої заперечення, мене було звинувачено Ольгою Борисівною у тому, що я перешкоджаю роботі, вношу негативний настрій і взагалі, прийшов на засідання негативно налаштованим.
Марієн виніс питання на голосування і більшість підтримала це рішення.
Ще цікаве: Конаненко Ольга Борисівна, вносячи пропозицію, звернула увагу на те, що вона не наполягає, не хоче якось тиснути з боку органу влади, на що Ігор Степанович Марієн кивнув на трьох таких солідних чоловіків в костюмах, членів нашої робочої групи, і зауважив, що тут дуже серйозні люди і тиснути на них неможливо. До речі, ці серйозні люди, за весь час засідання, майже не висловлювались, в унісон кивали Марієну, і піднімали руки в підтримку, при голосуванні.
Засідання закінчилось. Ігор Степанович пішов в іншу залу, а за ним і майже вся ініціативна група. Я ще десь з півгодини знаходився в Міністерстві, розмовляючи з Неживенко Оксаною, також членом нашої ініціативної групи, про те що відбувалось на засіданні. Ініціативна група почала розходитись. Дехто підходив до нас знайомитись ближче. Підійшла і Кузьменко Людмила Григорівна, яку я вже згадував вище. Відчувалось, що вона вже була підшофе, відчувався легкий запах коньяку. Мабуть щось відмітили, разом з більшістю робочої групи. Ми з нею досить мило поговорили, вона ще нас запитала навіщо ми тут, і сказала, що особисто вона не знає для чого вона в ініціативній групі, що її просто попросили побути в складі. Ще хочу звернути увагу на те, що найбільш за усіх, на засіданні, зі мною сперечалась саме вона, при чому не наводячи ніяких аргументів і, по суті, перетворюючи дискусію на балаган. А зараз ще й виявилось, що їй взагалі байдуже.
Ось приблизно на цій ноті все і завершилось…
