Ініціативну громаду — у громадську раду #5 «Перемога демократії»

Київ, 20.01.2011

Почну з деяких роз’яснень. В попередніх моїх публікаціях було написано, що я є членом ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Як виявилось, це не зовсім так. Наша ініціативна група створилась, по суті, при Міністерстві освіти і науки України, яке відповідно до Указу Президента № 1085/2010 від 9 грудні 2010 року було об’єднано з Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, шляхом реорганізації яких і було утворено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Хоча я не впевнений навіть в тому, що був наказ «старого» Міністерства, про затвердження складу нашої ініціативної групи. Як ви розумієте, процес реорганізації складний і на це потрібен певний час. Навіть на сьогоднішній день, ще не відбулася ані державна реєстрація «нового» Міністерства, ані затвердження Положення про Міністерство та штатного розкладу. З усіх посадовців в новому складі лише Міністр Табачник Д. В. та його заступники — Суліма Є. М. і Куліков П. М.

Чергові збори нашої ініціативної групи були заплановані на 19 січня 2011 року. На них ми мали вирішувати, які організації допускати до участі в установчих зборах, а які ні. Марієн Ігор Степанович, наш Голова, мав підготувати своє «експертне» (навмисно беру в лапки), рекомендаційне заключення щодо правильності поданих документів інститутами громадянського суспільства. Напередодні цієї дати, до мене, як до члена ініціативної групи, почали звертатись представники ІГС, з питанням щодо того, чи допущені вони до установчих зборів. Чесно кажучи, не думав, що мої коментарі «Ініціативну громаду — у громадську раду» наберуть такий резонанс і настільки привернуть саме до мене увагу представників третього сектору. Так от, представники ІГС мені повідомили (при чому різні і ніяк не пов’язані між собою), що Марієн Ігор Степанович, сформував з делегатів, що виявили бажання взяти участь в установчих зборах Громадської ради, дві групи – реєстраційну і адміністративну, які мали допомагати ініціативній групі проводити установчі збори. При чому кількісно-якісний відбір був проведений виключно на його власний розсуд. Звертаю вашу увагу на наступне. Ініціативна група рішення щодо формування цих груп не приймала, ніяких доручень Марієну щодо цього не давала і правами на утворення даних груп не вповноважувала. Тобто це було виключно його ініціатива, при чому — безпідставна.

Також, до мене звернулись представники ІГС, які дізнались особисто, або через членів адміністративної і реєстраційної груп, з повідомленням про те, що їх документи відносно волевиявлення щодо участі в установчих зборах «забракували», або до їх документів «є питання» і, відповідно, до установчих зборів вони допущені не будуть. Дане рішення, за словами Марієна Ігора Степановича, було прийнято якоюсь юридичною групою (ще одна міфічна група, щодо утворення якої ніяких рішень ініціативною групою не приймалось і до якої, мабуть, увійшли ті самі три адвокати, друзі Марієна, яких я вже згадував у попередніх випусках своїх коментарів). Звертаю вашу увагу на те, що розгляд поданих документів і, відповідно, питання щодо допуску до установчих зборів представників ІГС мало вирішуватись на засіданні ініціативної групи 19 січня 2011 року, тобто інформація яку надавав Ігор Степанович не відповідала дійсності. Зі слів членів адміністративної і реєстраційної груп, мені стало відомо, що таким чином, приблизно з трьохсот поданих заяв, Марієном було відсіяне близько 50% заявників.

Щоб не допустити свавілля нашого Голови, активісти незадоволених організацій прийшли на засідання ініціативної групи 19 січня 2011 року. Чесно кажучи, я вже був налаштований на певну боротьбу і відстоювання їх інтересів, але все вирішилось само собою і набагато простіше. Як то кажуть, всесвіт пішов нам на зустріч. На засідання нашої групи, Міністерством освіти і науки України, було делеговано представника юридичного відділу — дуже приємну жінку і дійсно професійного юриста (на відміну від самі розумієте кого). Вона висловила позицію Міністерства щодо нашої діяльності. Коротко зміст такий — ми були створені при «старому» Міністерстві і, відповідно, не є легітимними для підготовки проведення установчих зборів Громадської ради при «новому» Міністерстві.

Більшість членів ініціативної групи віднеслись до цього з розумінням, зокрема в підтримку виступив Шайгородський Юрій Жанович, Президент Українського центру політичного менеджменту та Мазаракі Анатолій Антонович, Ректор Київського національного торгово-економічного університету. Не обійшлося і без заперечень. Марієн, звичайно, не хотів позбавлятися посади Голови нашої групи (адже не має ніяких гарантій що він увійде в нову ініціативну групу і, тим паче, що його знову оберуть Головою) і наполягав на тому, що все легітимно, що вся група (і відповідно він) зробили велику послугу, долучившись до роботи, адже нас, з його слів, майже зобов’язали увійти до складу (цікаво, чи писав він заяву зі своїм волевиявленням входження до ініціативної групи?). Але представник юридичного відділу Міністерства без проблем спростувала всі його аргументи, чим ще раз підкреслила свій професіоналізм. Тут Ігора Степановича спробували підтримати ті самі солідні і серйозні люди, члени нашої групи, на яких не можливо тиснути, яких я згадував у попередньому випуску коментарів, але спроби були марними. Я запропонував просте вирішення даної ситуації — винести на порядок денний питання щодо саморозпуску групи і проголосувати з цього приводу. Дану пропозицію підтримала як більшість членів, так і працівник юридичного відділу Міністерства. Потім, під час обговорення та переливання з пустого в порожнє, я ще двічі чи тричі звертав увагу на необхідність проголосувати, але Марієн ігнорував і не включав це питання в порядок денний. В кінці кінців, він, мабуть, зрозумів, що нічого не доб’єтьcя і все ж таки виніс на голосування питання щодо розпуску групи, що більшість і підтримала.

Таким чином, восторжествувала справедливість і демократія. До речі, Марієн завжди дуже багато, у своїх висловлюваннях, говорив про демократію. Як кажуть: «Будьте обережні зі своїми бажаннях — вони мають властивість збуватися».

Не  хочу давати комусь порад, та і морального права на це не маю, але просто не розумію, як можна так необережно відноситись до своєї репутації, як до неї відноситься Ігор Степанович Марієн.

Сподіваюсь, наступна ініціативна група з підготовки проведення установчих зборів, вже при новоствореному Міністерстві, буде діяти більш ефективно і демократично. Чого їм і бажаю!