Київ, 10.09.2013
10 вересня я взяв участь в круглому столі на тему «Який градус громадського протесту в Україні?», що відбувся в Інституті Горшеніна. Говорили про тиск влади на громадських активістів та їх переслідування. Публікую нижче витяг своїх виступів із розшифровки заходу, а також питання модераторки круглого столу Вікторії Герасимчук, які вона ставила зокрема мені.
Тобто, ми можемо говорити про те, що спроби залякування призвели до більшої радикалізації частини суспільства, яка і так була готова до спротиву?
На мою думку, причина тиску на громадських активістів — це політичні мотиви. Наприклад, голова партійної організації «Демократичного Альянсу» в Криму координує проект, в якому ми оголосили винагороду в 50 тисяч гривень за доказ корупції мера. Він нещодавно презентував цей проект в Криму. Він живе в Феодосії. За дивним збігом обставин через декілька днів після цього було вбито мера Феодосії. Треба зазначити, що Сергій Мокренюк брав участь у виборах мера Феодосії, де переміг покійний мер, вибори не виграв, але набрав досить велику кількість голосів.
Після цього вбивства через кілька днів з’явилася на деяких місцевих сайтах інформація про те, що начебто Сергій Мокренюк причетний до вбивства мера. Причому посилалися на анонімні джерела в міській раді. Тобто це інформаційний тиск — жодних звинувачень йому не висували, його не затримували, не допитували навіть. Але отакий-от інформаційний потік на нього зараз іде, на нашу думку, через те, що бояться конкуренції на майбутніх виборах. Є й інші випадки тиску на наших активістів.
Андрію, розкажіть детальніше про напади та тиск на ваших активістів.
Як ви можете знати, «Демократичний Альянс» проводить акції під Межигір’ям. Точніше, спочатку ми навіть не планували проводити акції, ми просто приїхали під Межигір’я 10 квітня, після цього нас чотирьох затримали, зокрема мене, протримали 8 годин в райвідділку, після чого відвезли в суд. За законом нас не могли тримати більше трьох годин для складання адмінпротоколів, проте протримали 8. Після цього ми звернулися з заявами в прокуратуру про злочин, про перевищення влади і службових повноважень, але прокуратура не хотіла розслідувати цю справу, вона навіть не вносила заяву про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Ми подавали в суд, суд змусив їх внести цю заяву, потім закрили провадження, ми знову через суд скасували цю постанову, тобто довгий був процес, і от буквально вчора прокуратура нарешті під нашим тиском направила в обласну міліцію подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Вишгородської міліції.
Крім того, після того, як арештували наших активістів, ми проводили акції на їх підтримку під Межигір’ям. Після цього почався тиск на декількох наших активістів. Наприклад, на братів Максима і Костянтина Лациб. Костянтин приїхав на цю акцію протесту на машині Максима. Через декілька днів йому подзвонив слідчий з Броварів і сказав, що є відео, на якому видно, що на цій машині було скоєно два пограбування. Причому в день, коли начебто були скоєні пограбування, Максим і Костянтин перебували на роботі цілий день, а машина стояла під офісом. Є купа свідків, які можуть підтвердити, що вони цілий день були в офісі, проте їх все одно хотіли допитати.
Причому допитували їх саме в якості свідків, а не підозрюваних чи в якомусь іншому статусі, тому що свідки не мають права знайомитися з матеріалами справи, вони не мають майже ніяких процесуальних прав. Відповідно, міліція казала, що є якесь відео, на підставі якого вони хочуть допитати, але саме відео не показували.
Ми провели прес-конференцію, висвітлювалася інформація щодо справи в ЗМІ, і під цим публічним тиском нам все-таки показали це відео. Ми побачили на цьому відео машину схожої марки, «Шкода Октавія», проте іншої модифікації, але з номерами, як у машини Лациб. Якби слідчий дійсно хотів розібратися, то він би подивився, яка машина зареєстрована в базі ДАІ і яка на відео. Очевидно, що взяли схожу машину, підробили номери і на цій машині вчинили злочин для того, щоб тиснути на братів. Коли ми це відео побачили, стало зрозуміло, що ці активісти ніякого відношення не можуть мати, тому що інша машина. Відповідно, цей тиск припинився.
Так само дзвонили слідчі з Борисполя з подібною історією. Тобто два різних райвідділки дзвонили і викликали на допит щодо цього пограбування.
Андрію, на вашу думку, як в теперішніх умовах громадяни можуть боротися за свої права?
На мою думку, треба робити максимальний розголос, якщо відбуваються якісь спроби тиску. Мені складно говорити про всіх громадян, але судячи з тих випадків, з якими ми стикалися, випадками тиску на наших активістів, то коли ми робили максимальний розголос, то відступали ці нападники.
По-друге, яка б не була недовіра до міліції та прокуратури, треба до них звертатися. Наприклад, за фактом свавілля міліції звертатися до прокуратури. Іншого інструменту у нас просто немає. Очевидно, що прокуратура не буде горіти бажанням розслідувати вашу справу. Але треба оскаржувати її дії в суді, треба скасовувати постанови про закриття кримінальних проваджень тощо.
А ось відео деяких частн виступів з цього заходу.
Ролик також можна подивитись на YouTube
І є ще один випадок, про який я не встиг розказати на круглому столі, тож опишу коротко в цьому дописі.
Нещодавно розпочався тиск на голову «Демократичного Альянсу» Василя Гацька через його дружину Марину. Марина має приватний дитячий садочок, і зараз влада ініціювала процес анулювання ліцензії на таку її діяльність.
Через анонімне розміщення публікації на одному з форумів про те, що начебто в дитячому садочку «готують зомбі для Демократичного Альянсу», прокуратура дала доручення Міністерству освіти провести позапланову перевірку.
На даний момент така перевірка проведена, проте зроблено це з порушенням усіх можливих процедур, і хоча жодних порушень не виявлено, зараз готують виносити матеріали на комісію для анулювання ліцензії.
