Київ, 14.10.2011
Нещодавно мені довелося знятися в ролику щодо оскарження в судовому порядку ненадання відповідей на інформаційні запити.
Ролик також можна подивитись на YouTube. Виготовлено громадською кампанією «Новий Громадянин».
Окт 142011
Сен 292011
Київ, 29.09.2011
Я вже писав, і не раз, що є членом Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України.
Сьогодні, на email, мені надійшло від заступника Голови нашої Ради Олени Медведєвої, за підписом Голови Леоніда Костюченко, запрошення на чергові збори Громадської ради, які мають відбутися 11 жовтня 2011 року.
Київ, 28.09.2011
Раніше я писав про те, як став свідком свавілля з боку провідника по відношенню до пасажира, якого той висадив з поїзду через особисту неприязнь.
Ті події не давали мені спокою, і я, керуючись законом «Про доступ до публічної інформації», надіслав до Міністерства інфраструктури України, а також до Державної адміністрації залізничного транспорту України інформаційні запити, в яких просив надати копію акту висадки пасажира. Мої запити були проігноровані, на що 30 травня 2011 року я подав позов до адміністративного суду.
Київ, 23.06.2011
22 червня відбулося перше засідання Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України, про циркоподібні установчі збори якої я писав раніше. Не обійшлося без клоунади і цього разу…
Київ, 20.05.2011
19 травня відбулись установчі збори Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України (до адмінреформи — Міністерство транспорту та зв’язку). Спочатку я був приємно здивований гарною організацією — невже цього разу обійдуся без критики? Але це був тільки початок — пізніше все стало на свої місця. Як і завжди…
Київ, 07.05.2011
Почалось все з того, що я зі знайомими їхав поїздом на західну Україну. В нашій «купешці» (в лапках тому, що їхали ми плацкартом) сидів «піддатий» чоловік на ім’я Іван, якого ми охрестили «дядя Ваня». Був абсолютно спокійним, нікого не зачіпав, громадський порядок не порушував. Трохи пізніше ми помітили, як до нього підійшов провідник і щось запитав (мабуть квиток?), і після цього вони посварились. Причину сварки я не знаю, але провідник пообіцяв висадити його на найближчій станції. Так і сталося. На першій же зупинці потягу в наш вагон зайшов наряд міліції і почав робити спроби висадити Івана. Ми зі знайомими обурились цим, виступивши на підтримку пасажира. Проте, міліція не звертаючи на нас увагу, продовжувала робити свою справу. Провідник почав складати акт висадки, але, не завершивши цього, віддав його міліціонеру. Коли я звернувся до правоохоронця з пропозицією виступити в якості свідка і записати до акту свої показання, мені було відмовлено. Після того, як міліція висадила пасажира, а поїзд поїхав далі, ми, розуміючи, що з Іваном буде далі, вирішили написати скаргу начальнику поїзду на дії провідника. Думаю, ви зрозумієте наші мотиви, адже, якщо навіть якісь гроші чи цінні речі в Івана і були, то він з ними попрощається, після спілкування зі стражами порядку. І як йому добиратись додому — невідомо. Я написав скаргу, і окрім мене її підписало ще 16 пасажирів, всього — 17 осіб.
Нижче публікую саму скаргу. Вибачайте за поганий почерк.
