Київ, 16.05.2011
Нещодавно мою увагу звернули на програму Партії регіонів, в якій йдеться, що одним з завдань партії є завершення переходу до парламентсько-президентської республіки.
Думаю, ви і самі розумієте безглуздість цього, в контексті реформ, що відбулися з приходом до влади Віктора Федоровича Януковича. В мене з’явилось зовсім логічне запитання до Президента, і я направив до нього ось такого листа:
Сьогодні створюю нову рубирку під назвою «Наша судова влада», в якій буду розповідати про свій досвід взаємодії з судовою гілкою влади. Сподіваюсь, вам це буде цікаво і корисно.
Київ, 12.05.2011
Перша публікація, з цієї серії, присвячується моїй улюбленій бабусі Валентині Федорівні, права котрої я зараз відстоюю, як вповноважений представник.
Дана справа стосується незаконних дій Пенсійного фонду України, що не добплачував в повному обсязі, починаючи з 2006 року, їй соціальну допомогу, як дитині війни. Дана доплата повинна була здійснюватись відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Київ, 07.05.2011
Почалось все з того, що я зі знайомими їхав поїздом на західну Україну. В нашій «купешці» (в лапках тому, що їхали ми плацкартом) сидів «піддатий» чоловік на ім’я Іван, якого ми охрестили «дядя Ваня». Був абсолютно спокійним, нікого не зачіпав, громадський порядок не порушував. Трохи пізніше ми помітили, як до нього підійшов провідник і щось запитав (мабуть квиток?), і після цього вони посварились. Причину сварки я не знаю, але провідник пообіцяв висадити його на найближчій станції. Так і сталося. На першій же зупинці потягу в наш вагон зайшов наряд міліції і почав робити спроби висадити Івана. Ми зі знайомими обурились цим, виступивши на підтримку пасажира. Проте, міліція не звертаючи на нас увагу, продовжувала робити свою справу. Провідник почав складати акт висадки, але, не завершивши цього, віддав його міліціонеру. Коли я звернувся до правоохоронця з пропозицією виступити в якості свідка і записати до акту свої показання, мені було відмовлено. Після того, як міліція висадила пасажира, а поїзд поїхав далі, ми, розуміючи, що з Іваном буде далі, вирішили написати скаргу начальнику поїзду на дії провідника. Думаю, ви зрозумієте наші мотиви, адже, якщо навіть якісь гроші чи цінні речі в Івана і були, то він з ними попрощається, після спілкування зі стражами порядку. І як йому добиратись додому — невідомо. Я написав скаргу, і окрім мене її підписало ще 16 пасажирів, всього — 17 осіб.
Нижче публікую саму скаргу. Вибачайте за поганий почерк.
Киев, 06.05.2011
Недавно мы со своим Клубом исторической реконструкции «Киевские аристократы» ездили на фестиваль в Бычину (Польша). В принципе, это не первая наша поездка, но написать, почему-то, захотелось только сейчас.
Ну что-же, начнём с небольшого подкаста, снятого ещё на территории Украины.